29 квітня- день особливий для всіх, хто живе у ритмі танцю. Адже у всьому світі він відзначається як Міжнародний день танцю. 

Танцюють всі! Але деякі роблять це своєю професією і сьогодні саме вони відзначать Міжнародний день танцю: колективи театрів опери і балету, сучасні танцювальні трупи, ансамблі сучасного бального і народного танцю.

Його проведення ініціювала Міжнародна рада танцю, в день народження французького балетмейстера Жана-Жоржа Новерра, який увійшов в історію як «батько сучасного балету». Танцюристи, звичайно, вважають, що свято танцю у них щодня, але і офіційну дату люблять та відзначають особливо.

При всій своїй красі та легкості, танці — це важка праця і дисципліна, щоденні репетиції і тренування. Тому вибирають цю професію ті, хто жити не може без музики, чиє серце б’ється з нею в такт, а ноги постійно повторюють степи та па.

Деякі хореографи вважають, що за рухами тіла ховаються справжні рухи душі. Танець - невід’ємна частина будь-якої культури. Він є джерелом натхнення для художників, дизайнерів, скульпторів і режисерів театру і кіно.

Найбільш чуттєвий танець сучасності, без сумніву, - танго. Цей танець виник в 1890-му році в Аргентині, але він швидко став дуже успішним в Європі.

Відомо, що рухи для багатьох витончених аристократичних танців хореографи запозичили в народних танцях. А перші вчителі танців з’явилися тільки у 15-му столітті.

Цього дня прийнято танцювати й поширювати знання про ритмічні рухи як мову почуттів. Народна мудрість каже: танцюрист – це не той, хто робить рухи під музику, у справжнього танцюриста танцює душа!

І хоча найтанцююча нація в світі — бразильці, українці однозначно — одні з найбільш танцюючих по цей бік океану. Адже саме нам належить рекорд з масового одночасного танцю. Встановили його в 2011 році, у Кропівницькому. 14 585 чоловік зібралися на стадіоні та станцювали «рок-н-рол».

Так що денс, денс, денс! Сьогодні і завжди.